Жаба й ВIл



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Раз Жаба вилiзла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погрiться. Побачила Вола Та й каже подрузi тихенько (Вигадлива була!): — Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь. То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! — I де вже, сестро, нам рiвняться... — Казать ïй друга почала; А та не слуха... дметься... дметься. — Що, сестро, як тобi здається. Побiльшала хоч трохи я? — Та нi, голубонько моя! — Ну, а теперечки? Дивися! — Та годi, сестро, схаменися! — Не слуха Жаба, дметься гiрш, — Все думає, що стане бiльш. — Та й що, дурна, собi зробила? — З натуги луснула — та й одубiла! Такi i в свiтi жаби є. Прощайте, нiде правди дiти; А по менi — найлучче жити, Як милосердний Бог дає. Коментар Байка Л. Глiбова розповiдає про Жабу, яка, побачивши Вола, захотiла ти такою великою, як вiн. Заздрiсть примусила ïï надиматися, поки ! луснула, хоч подруга й застерiгала ïï про небезпеку. Це алегорична картина, яка висмiює людей, що прагнуть досягти того, що виходить межi ïхнiх можливостей. Причому йдеться не про щось необхiдне, суспiльно корисне, а про звичайнi забаганки. Автор у кiнцi виводить мораль: треба жити так, як милосердний Бог дає, тобто вiдповiдно до своïх можливостей та здiбностей. Байка побудована у формi динамiчного дiалогу, з емоцiйно забарвленою лексикою (голубонька, одубiла та iн.).

Метки Жаба й Вiл, ЛЕОНIД ГЛIБОВ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ГУМОРИСТИЧНI ТВОРИ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Жаба й ВIл